Державна установа
"Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров'я України"

Сучасний світ, вводячи нові технології, позбавляє багатьох видів фізичної праці. Люди стають малоактивні, значно менше рухаються, фізичне навантаження мінімальне, але при цьому харчуються  як і раніше, не враховуючи цих змін. Тому досить часто зустрічаються люди, у яких надмірна маса тіла та ожиріння.

Ожиріння (Лат. adipositas - буквально: «ожиріння» і лат. Obesitas - буквально: повнота, огрядність, вгодованість) - відкладення жиру, збільшення маси тіла за рахунок жирової тканини.

Ожиріння веде до підвищеного ризику виникнення цукрового діабету, гіпертонічної хвороби та інших захворювань, пов'язаних з наявністю надмірної ваги. Причини надлишку ваги також впливають на поширення жирової тканини, характеристики жирової тканини (м'якість, пружність, відсоток вмісту рідини), а також на присутність або відсутність змін шкіри (розтягнення, розширені пори).

Існують 4 ступені ожиріння: 

- Перший ступінь характеризується надлишком маси тіла від норми ваги від 10% до 29%;

- Другий  ступінь - надлишок маси тіла перевищує норму ваги від 30% до 49%; 

- Третій  ступінь ожиріння характеризується надлишком маси тіла від норми ваги від 50% до 99%;

- Четвертий ступінь - надлишок маси тіла понад 100% і більше.

При ожирінні першого і другого ступеня особливих скарг на здоров’я немає, людину може більше турбувати її зовнішній вигляд і деякий фізичний дискомфорт. Проте, ці зайві кілограми вже починають відбиватися на загальному самопочутті, оскільки відбувається збільшення навантаження на опорно-руховий апарат, через що можуть з’являтися болі в суглобах,  порушення опорно-рухового апарату. Важливо розуміти, що ці перші ступені ожиріння є прогресуючими процесами, якщо не будуть вчасно вжиті заходи щодо стабілізації ваги та усунення зайвих кілограмів, то вага буде прибувати.

Коли вага людини вище норми на 50-99% діагностують третій ступінь ожиріння. Організм реагує на зайві кілограми хронічно поганим самопочуттям і постійною втомою, слабкістю, дратівливістю. Хворі скаржаться на постійне відчуття голоду і спраги, часто відзначається нудота, задишка, постійні болі у всіх суглобах. Починають приєднуватись захворювання внутрішніх органів.

Коли вага людини в два рази перевищує норму, говорять про четвертий ступінь ожиріння. Тут симптоми, що відзначаються при  третьому ступені, ще більше поглиблюються . Для хворого характерна набряклість тіла та обличчя, крім того на даній стадії  починаються модифікації у всіх системах і органах організму: відзначаються зміни з боку серцево-судинної системи, легень, органів травлення. Нерідко спостерігається тахікардія, приглушеність серцевих тонів, підвищення артеріального тиску. Іноді розвивається дихальна недостатність і хронічне легеневе серце внаслідок високого стояння діафрагми. У більшості хворих на ожиріння є схильність до закрепів, печінка в зв'язку з жировою інфільтрацією її паренхіми збільшена, часто з'являються симптоми хронічних холециститу і панкреатиту. Відзначаються болі в попереку, артроз колінних і гомілковостопних суглобів. Ожиріння супроводжується також порушеннями менструального циклу, можлива аменорея. Ожиріння є фактором ризику розвитку цукрового діабету, атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, з якими воно часто і поєднується.

Профілактика ожиріння може допомогти уникнути нам цієї хвороби. При надлишковій масі тіла необхідно в першу чергу змінити свій режим харчування, зробивши його більш раціональним для організму. Людям, які схильні до повноти вже з моменту дорослішання потрібно починати стежити за своїм раціоном, ретельно підбираючи продукти, що входять до нього. Зокрема, обмежити себе в прийомі цукру, борошняної їжі та продуктів  насичених жирами і вуглеводами. При цьому намагатися не переїдати протягом дня, а особливо перед сном. Категорично забороняються солодкі газовані напої, пиво та алкоголь. Із напоїв краще вживати чай, чай з молоком, неміцну каву, томатний або ананасовий сік, фруктово-ягідні соки з кислих сортів ягід і фруктів, лужні мінеральні води. Рекомендується вводити у щоденний раціон молочні продукти, сирі овочі, фрукти і надавати перевагу чорному, білково-вівсяному і білково-пшеничному хлібу.

Важливою складовою програми зі зменшення маси тіла є підвищення фізичної активності. Фізичні тренування сприяють зменшенню маси тіла за рахунок безпосередніх енергетичних витрат, але в той же час розглядаються й інші механізми, згідно з якими підвищена фізична активність дозволяє досягти зниження, а головне — підтримання маси тіла. При лікуванні ожиріння рекомендується збільшити звичну фізичну активність (30 хвилин помірних фізичних навантажень або 45–60 хвилин легких вправ на добу). Найбільш ефективними є вправи на свіжому повітрі: теренкур, біг, плавання, їзда на велосипеді, лижний спорт, стрибки на скакалці.

Ожиріння – це проблема, з якою потрібно і можна боротися. Але для цього необхідно,  в першу, чергу бажання самих людей змінити свої звички і спосіб життя.