Державна установа
"Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров'я України"

За повідомленням Всесвітньої організації охорони здоров’я збудник хвороби, викликаної вірусом Зіка - це вірус, який належить до роду флавовірусів.

Вперше вірус Зіка виявлений у макак резус в Уганді в 1947 році. Потім, у 1952 році вірус був виявлений у людей в Уганді і в Об'єднаній Республіці Танзанія. Спалахи хвороби, викликаної вірусом Зіка, зареєстровані в Африці, Північній і Південній Америці, Азії і Тихоокеанському регіоні.

У людей із хворобою, викликаною вірусом Зіка, спостерігається лихоманка, шкірний висип (екзантема), кон'юнктивіт, біль у м'язах і суглобах, нездужання і головний біль. Ці симптоми зберігаються протягом 2-7 днів, і схожі на симптоми інших арбовірусних інфекцій, таких як лихоманка денге. Час з моменту контакту з вірусом до появи симптомів хвороби, викликаної вірусом Зіка, ймовірно, становить кілька діб.

Нині специфічного лікування і вакцини не існує.

Люди, інфіковані вірусом Зіка, повинні багато відпочивати, пити достатньо рідини і приймати звичайні препарати для усунення болю і лихоманки. При посиленні симптомів необхідно звернутися за медичною допомогою та рекомендаціями.

Для діагностики хвороби, викликаної вірусом Зіка, застосовують метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) і виділення вірусу із зразків крові. Серологічна діагностика може бути ускладнена, оскільки даний вірус здатний до перехресної реакції з іншими флавівірусами, такими як вірус лихоманки денге, вірус Західного Нілу і вірус жовтої лихоманки.

Найбільш ефективний спосіб профілактики - захист від укусів комарів.

Для цього варто використовувати репеленти, носити одяг (бажано світлих тонів), що закриває якомога більшу частину тіла, застосовувати фізичні бар'єри, такі як сітки, закриті двері і вікна. Крім цього, важливо позбуватися від можливих місць розмноження комарів, для чого слід спорожняти, очищати або накривати ємності, в яких може накопичуватися вода: відра, квіткові горщики, автомобільні шини. Для обробки відносно великих водойм можна також застосовувати ларвіциди - інсектициди, рекомендовані Схемою ВООЗ по оцінці пестицидів.

Перші повідомлення про спалахи хвороби, викликаної вірусом Зіка надійшли з Тихоокеанського регіону в 2007 і 2013 роках (острови Яп і Французька Полінезія відповідно), а також в 2015 році з Америки (Бразилія і Колумбія) і Африки (Кабо-Верде). Крім того, більш ніж в 13 країнах Північної та Південної Америки були зареєстровані окремі випадки інфікування вірусом Зіка, що свідчить про його швидке поширення.

Під час великих спалахів у Французькій Полінезії в 2013р. і в Бразилії в 2015р. національні органи охорони здоров'я повідомляли про можливі неврологічні і аутоімунні ускладнення хвороби, викликаної вірусом Зіка.

Нещодавно місцеві органи охорони здоров'я Бразилії відзначили зростання числа випадків розвитку хвороби, викликаної вірусом Зіка, в тому числі і серед немовлят, що народилися з мікроенцефалією на північному сході країни. Органи, що займаються вивченням спалахів захворювання, повідомляють про зростання числа фактів, що підтверджують зв'язок між інфікуванням вірусом Зіка і мікроенцефалією. Проте для кращого розуміння зв'язку між розвитком мікроенцефалії у немовлят і інфікуванням вірусом Зіка необхідні подальші дослідження. Крім цього, вивчаються і інші можливі причини.

 

Завідувач відділення особливо небезпечених інфекцій Н.Галюк

 

15.05.2017р.