Державна установа
"Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров'я України"

За даними ВООЗ  в  Демократичній Республіці Конго зареєстровано  43 випадки геморагічної лихоманки Ебола, з яких 17 підтверджено, 21 названо можливим випадком захворювання і п’ять імовірними. Це вже дев’ятий спалах   в Конго за понад 40 років.

ВООЗ поки що відмовилась визнати спалах хвороби міжнародною надзвичайною ситуацією, але заявила, що ризик поширення вірусу в країні «дуже високий» та існує великий ризик поширення вірусу до дев’яти сусідніх країн, але наполягала, що в регіоні не повинно бути обмежень щодо подорожування і торгівлі.

Внаслідок  спалаху лихоманки Ебола в країнах Західної Африки, який почався у 2013 році, померло понад 11 300 людей.

Хвороба викликана вірусом Ебола (далі ХВВЕ) – особливо небезпечне інфекційне захворювання, що має міжнародне значення, яке характеризується зневодненням організму, інтоксикацією, ураженням кровоносних судин з розвитком геморагічного синдрому та високою летальністю (90%). Входить до переліку захворювань, які здатні серйозно впливати на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах. 

Природний осередок вірусу Ебола, найвірогідніше, розташований у вологих лісах африканського континенту і районах Західної частини Тихого океану. Вперше спалахи гарячки Ебола було зареєстровано у 1976 році у сільських місцевостях на півдні Судану та півночі Заїру.

Інкубаційний період триває від 2-х  до 21-го дня (в середньому 4-16 днів).

Сприйнятливість до даного захворювання – 95%. 

Збудник – РНК- вмісний вірус (5 підвидів - Заїр, Таї-Форест, Судан, Бундібунджо, Рестон), який призводить до масивних кровотеч з розвитком ускладнень:

• геморагічний шок;

• крововиливи в надниркові залози з розвитком гострої їх недостатності;

• гостра серцево-судинна недостатність;

• набряк легень;

• набряк-набухання головного мозку (ННГМ);

• зрідка гостра печінкова недостатність.

  Радше джерелами інфекції є фруктоїдні кажани  і, можливо, дрібні наземні гризуни (на цей час вірус виділили лише з декількох особин кажанів, мишей та бурозубок в Африці).

Вірус Ебола передається при прямому контакті з кров'ю, виділеннями, органами або іншими рідинами організму інфікованої людини, тобто реалізується контактний механізм передачі інфекції, який має різні шляхи реалізації. У вагітних захворювання часто ускладнюється абортом, у чоловіків – орхітом.

         Показник летальності коливається  в межах 50-90%, летальні завершення виникають унаслідок розвитку ДВЗ-синдрому або інтоксикаційного шоку  між 7-м і 16-м днями (переважно 8-9-й день).

При встановленні діагнозу враховують насамперед перебування хворого в ендемічній місцевості, де можна очікувати інфікування вірусом Ебола,  контакти з хворим та характерну клінічну картину.     

Лікування симптоматичне, спрямоване на зменшення явищ інтоксикації, дегідратації, геморагічних проявів, усунення розладів гемодинаміки, боротьбу з геморагічним шоком, іншими проявами хвороби.  

Специфічної профілактики захворювання не існує, оскільки джерело вірусу досконально не вивчене. Однак є ряд методів, які можуть мінімізувати ризик інфікування лихоманкою, а саме своєчасна  ізоляція хворого, госпіталізація та використання засобів індивідуального захисту. Виписують хворих не раніше 21-го дня від початку хвороби при нормалізації стану і 3-кратних негативних вірусологічних дослідженнях. Осіб, які контактували з хворим або підозрюваним, ізолюють на 21 день.

Що необхідно знати подорожуючим

Краще утриматися від поїздок до країн, де були зафіксовані спалахи лихоманки. Але, якщо це необхідно, слід уважно прислухатися до рекомендацій ВООЗ: