Державна установа
"Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров'я України"

 В області щорічно реєструється  до 20 випадків лептоспірозу. За 9 місяців цього року зареєстровано 8 випадків захворювання у мешканців області. Переважно хворіють на лептоспіроз чоловіки (93,8%), пенсіонери (75,0%), жителі села (68,8%), переважають важкі форми (81%), летальність складає 19%.  Інфікування відбувається в основному при догляді за тваринами (75,0%), в 56,3% вогнищ лептоспірозу заселені мишовидними гризунами. Пік реєстрації випадків лептоспірозу припадає на літо – осінь. В цей період активно проводяться різні сільськогосподарські роботи, збільшується кількість  людей, що відпочивають на природі та купаються у водоймах.

 

Лептоспіроз — гостре циклічне захворювання людини й тварин, спричинюване різними штамами лептоспір. Характеризується значним поліморфізмом клінічних проявів (з переважним ураженням нирок та печінки), патогенетичну основу яких становлять генералізований капіляротоксикоз і дія імунних комплексів.

Лептоспіроз належить до найпоширеніших зоонозних захворювань, він зустрічається на всіх континентах. Саме тому, що основним джерелом інфекції є гризуни, меншою мірою — свійські тварини, формуються важко контрольовані міські й природні осередки. Нагляд тим більше ускладнюється, що тварини можуть тривало, іноді місяцями, виділяти лептоспіри із сечею, залишаючись зовні здоровими.

Висока сприйнятливість до інфекції людей та легкість інфікування створюють небезпеку зараження та захворювання людини під час перебування її в природних осередках лептоспірозу, а також за наявності інфікованих гризунів у житлових приміщеннях, на складах, фермах тощо, під час контактування з хворими та інфіко¬ваними свійськими тваринами.

Лептоспіри добре пристосовуються до низьких температур. Саме рН середовища визначає той факт, що в сечі травоїдних тварин вони залишаються життєздатними тривалий час, а в сечі м’ясоїдних тварин досить швидко гинуть.

У тварин спостерігаються найрізноманітніші варіанти перебігу хвороби, але найбільшого значення набувають субклінічні форми та носійство, яке може бути тривалим, при цьому лептоспіри у великій кількості виділяються із сечею. У відкритих прісних водоймищах лептоспіри, що потрапили туди з сечею, можуть зберігатися протягом місяця, а у вологому ґрунті близько 9 міс, не гинучи навіть під час зимових морозів.

Якщо раніше лептоспіроз називали хворобою брудної води, то зараз переконались, що саме в чистій, а не брудній воді створюються сприятливіші умови для виживання й зберігання лептоспір. Заражають воду своєю сечею хворі тварини та носії, які приходять на водопій. Лептоспіри також можуть потрапляти на траву, харчові продукти.

Основний шлях проникнення лептоспір в організм людини  через ушкоджену шкіру та слизові оболонки. Вважається, що аліментарним шляхом заразитися неможливо, оскільки кислотність шлункового соку згубна для лептоспір, жовч знищує їх миттєво. Але зараження може відбуватися через слизову оболонку порожнини рота, особливо якщо на ній є ушкодження.

Не зареєстровані випадки зараження людини трансмісивним шляхом, хоча доведено, що лептоспіри тривалий час (до 1 міс) можуть зберігатися в організмі деяких комах (мухи-жигалки, ґедзі).

Пік захворюваності припадає на літні місяці, саме в цей час створюються найкращі умови для інфікування. Виникає захворювання переважно у вигляді спорадичних випадків

Одним з яскравих симптомів лептоспірозу є сильний біль у м’язах, особливо литкових. При біопсії м’язів у них удавалося виявити лептоспіри, а наслідком їх безпосередньої дії в поєднанні з токсичною та гіпоксичною є ушкодження м’язових волокон (вакуолізація цитоплазми, втрата фрагментації тощо). Те, що в патогенезі ушкоджень м’язів провідна роль належить лептоспірам, доводить такий факт: з появою антитіл у крові біль у м’язах зменшується, а потім повністю зникає.

Від моменту потрапляння інфекції в організм  людини до початку  захворювання минає в середньому від 2 до 20 діб – інкубаційний період хвороби (найчастіше 7- 9 діб).

Хвороба починається з ознобу, загальної млявості, різкого підвищення температури тіла до 39-40градусів С, з’являється нудота, блювота, головний біль, болі в попереку, м’язах та суглобах. Інколи хворий  не може  не тільки ходити, але й триматися на ногах. На 3-8 день може з’явитися висип на шкірі  тулуба і кінцівок,  крововиливи в сітківку ока. При появі цих ознак  необхідно негайно звернутися до лікаря. 

Захворювання на  лептоспіроз часто призводить до тяжких наслідків, так як хвороба може протікати в тяжкій  формі з ураженням нирок, печінки, очей. Смерть найчастіше настає від гострої ниркової недостатності. Тому дуже важливо своєчасно звернутися за медичною допомогою для діагностики та відповідного лікування в умовах стаціонару.

Профілактика полягає в знищенні гризунів, захисті водоймищ від забруднення виділеннями гризунів, свійських та сільськогосподарських тварин. У несприятливих щодо лептоспірозу регіонах можливе проведення щеплення собак та свійської худоби, однак воно запобігає розвиткові хвороби в тварин, але не інфікуванню з подальшим виділенням лептоспір із сечею. При високій імовірності інфікування, пов’язаного з професією, рекомендоване носіння захисного одягу.

Завідувач відділення ОНІ Н.Галюк