NO MSG
Добрий ранок! Сьогодні субота 15 червня 2024 року

Державна установа
"Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров'я України"

radiation icon
РАДІАЦІЙНИЙ ФОН
06.05.2024р.
0,12 мкЗв/год

contacts icon
м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 4
тел. 53-42-16, 75-28-78, +380976052035
тел. (черговий) (0342) 78-40-01
ел. пошта: ifsesobl@gmail.com


Важливі новини

Міністр охорони здоров’я України Віктор ЛЯШКО відвідав Центр контролю та профілактики хвороб
2022-09-20 08:38

Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19 в Івано-Франківській області
2022-08-30 08:53

Про епідситуацію з кору в області
2019-12-02 09:23

Про якість води в Калуському районі
2019-11-04 11:02

Результати моніторингу за вмістом нітратів у воді з колодязів та каптажів за ІІІ квартал 2019р.
2019-10-25 10:27

Про груповий осередок гострої кишкової інфекції в Косівському районі
2019-10-23 13:09

Небезпека лептоспірозу
2019-10-22 11:40

Чому виникають «шкільні хвороби»?
2019-09-06 15:12

Про доступ до публічної інформації
2018-01-17 10:46

Серцево-судинні захворювання як фактор якості і тривалості життя
2017-10-25 11:18

Як собі не нашкодити та шість корисних звичок для профілактики грипу
2017-10-02 16:05

Профілактика харчових отруєнь
2017-04-12 09:22

Відповідальність за якість та епідемічну безпеку готової продукції у сфері громадського харчування несе виробник
2016-12-15 15:39

Прості правила для здорового харчування
2016-11-28 12:45

Дезінфекція, як один із методів боротьби з інфекційними захворюваннями
2016-11-25 16:40

Що робити, якщо розбився ртутний термометр?
2016-05-26 10:29


Новини
Повернутися назад
6 ресурсів, які допоможуть адаптуватися до життя в умовах стресу
 Знаєте, чому фахівці радять обмежувати перегляд стрічки новин?
 
 Коли ми гортаємо фото чи відео з місць шокуючих подій, то психіка напружується і домальовує те, чого на світлинах немає. Людська уява здатна придумати речі, набагато страшніші за реальність. І потім ця картинка не покидає думок і сьогодні, і завтра, і післязавтра.
 
 Яка у цьому загроза?
 
 Для ментального здоров’я зовсім немає різниці, дійсно відбулася подія чи людина її уявила. Наша психіка кожен спогад сприймає як абсолютно реальний, і відтворює до безкінечності. Наслідком можуть стати розлади сну та підвищена тривожність.
 
«Ми хоч і вчимося давати собі раду, застосовуємо інструменти самодопомоги. Але трапляється так, що сформовані навички – піклування про себе, спостереження за власним станом – втрачаються у разі якоїсь нової чи додаткової потужної стресової ситуації. Чому? Тому що це уміння, які з’явились нещодавно. І якщо ми піддаємось дії посиленої тривоги, то не можемо користуватися здібностями, які ще не перейшли на рівень безумовного рефлексу. Ми просто не можемо згадати, що у нас в арсеналі вже є ці навички», – зазначила у прямому ефірі на сторінці ГО Безбар'єрність та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Маріанна Маркова, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри сексології, психотерапії та медичної психології Харківського національного медичного університету.
 
Коли людина піддається дії стресу, продовжує пояснення експертка, такі когнітивні механізми як аналіз, синтез, обробка інформації відключаються. Їм на зміну вмикаються більш давні, емоційні структури.
 
 «Емоційний механізм нам даний еволюцією для того, щоб вижити. Тобто емоції мають нас попередити: Алярм! Тривога! Треба тікати від мамонта! Або треба нападати на мамонта, щоб прогодувати чи захистити себе і своє плем'я. Ми ж не змінилися в плані еволюційному, ми змінилися в плані прагнень, досягнень, бажань та самореалізації. А біологічні механізми виживання ті самі. Що робити? Заспокоїтися, згадати нові навички та скористатися ними», – додала Маріанна Маркова.
 
Фахівчиня радить запам’ятати 6 ресурсів, які допоможуть адаптуватися до життя в умовах стресу, тривожного стану та невизначеності. Ці ресурси притаманні кожній людині, тільки з індивідуальним рівнем розвиненості та використання.
 
1 Віра. І це не обов’язково про релігію. Якщо особисто вам допомагає церква – окей, це дуже потужний ресурс. Але загалом йдеться про віру в себе, у побратимів / посестер, у громадянське суспільство, у перемогу.
 
2 Усвідомлення емоцій. Коли ви відчуваєте, що ментальний стан змінився, треба зупинитися та запитати себе: як я? Що я відчуваю? Звідки ця емоція? Коли вам вдасться її ідентифікувати – прийде ще одне розуміння: як опанувати та навчитися нею керувати.
 
3 Спілкування. Безліч досліджень підтверджують позитивний вплив соціальної активності та важливість підтримки від родини чи колег.
 
4 Уява, творчість, інтуїція. Наприклад, раніше людина любила малювати, а у війну закинула заняття, бо звідусіль ллється хейт: «недоречно», «не на часі». Насправді, тільки той самий хейт немає значення. Не застрягайте в одній соціальній ролі, не знецінюйте важливість речей, які приносять задоволення.
 
5 Критичне мислення. Здатність логічно мислити, аналізувати факти та робити висновки дуже важливо розвивати. Ясність у думках допоможе не тільки ухвалювати раціональні рішення, а й досягти інформаційно-психологічної безпеки особистості.
 
6 Фізична активність. Про користь регулярних фізичних навантажень всі знають, але не всі порад дотримуються. Тим не менш, спорт – один із найпотужніших ресурсів і для тілесного, і для психічного функціонування.
 
 Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, яка впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська.
 
Більше джерел для підтримки себе та людей поруч – на  https://www.howareu.com
 
#тияк